Ukrainan sota on saanut miljoonat ukrainalaiset hakemaan turvaa ja suojaa muualta maailmasta – myös Suomesta. Pakolaisille on tarjottava tietoa suomalaisen yhteiskunnan toiminnasta ja erityisesti varhaiskasvatuksesta, koulutuksesta sekä lasten ja perheiden sote-palveluista, omalla kielellään. Lastensuojelua koskevalle tiedolle on suuri tarve, joten julkaisemme yhteistyössä Kansallisen lapsistrategian kanssa toteutetun lyhyen kuvauksen suomalaisesta lastensuojelusta ukrainaksi sekä suomeksi.
Ukrainasta saapuvien pakolaisten tilanteeseen ja tarpeisiin on Suomessa vastattu ripeästi. On tärkeää, että pakolaiset ja maahanmuuttajat saavat suomalaisen yhteiskunnan toiminnasta oikeaa ja luotettavaa tietoa. Apua ja neuvoja saa kuntien lasten ja perheiden palveluista, järjestöiltä ja yhdistyksiltä sekä seurakunnilta ja muilta uskonnollisilta yhteisöiltä. Ensisijaisesti avun tarpeessa on syytä kääntyä maahanmuuttoviranomaisen sekä asuinkunnan palvelujen puoleen.
- Lue Maahanmuuttoviraston toimintaohje Ukrainasta paenneille (migri.fi)
- Lue Maahanmuuttoviraston asiakasohje (migri.fi)
- Lue Maahanmuuttoviraston ohje Ukrainasta paenneille lapsille (pdf, migri.fi)
Järjestöt ovat yhteistyössä kuntien kanssa auttaneet pakolaisia ja kääntäneet monia materiaalejaan, sivujaan ja oppaitaan ukrainaksi. Esimerkiksi SOS-Lapsikylä on avannut ukrainankielisen version Apuu-chatista 7–17-vuotiaille lapsille. Chat on avoinna arkipäivisin kello 12–16 osoitteessa letschat.fi.
Lastensuojelun Keskusliiton uudistettu lastensuojelu.info -sivusto avattiin maaliskuussa. Sivuston materiaalit tuotettiin ja käännettiin ennen Ukrainan sodan alkamista, joten sivustosta ei toistaiseksi ole ukrainankielistä versiota, mutta sen toteutusta selvitetään parhaillaan. Sivustolla on hyvin kattavasti tietoa lasten ja perheiden palveluista Suomessa venäjän kielellä, jota monet ukrainalaiset puhuvat.
Alla on lyhyt kuvaus suomalaisesta lastensuojelujärjestelmästä ukrainaksi ja suomeksi.
Читайте про захист дітей українською:
Як у Фінляндії організований захист дітей?
Захист дітей на перше місце ставить інтереси дитини.
Захист дітей у Фінляндії визначений Законом про захист дітей та Конвенцією ООН про права дитини. Закон про захист дітей стосується всіх дітей, які проживають і перебувають у Фінляндії, незалежно від їхньої національності, релігії або культури.
Основна відповідальність за виховання й догляд за дитиною покладена на батьків (або опікунів). Органи влади, що працюють з дітьми й сім’ями, підтримують батьків та опікунів у процесі виховання. Органи влади зобов’язані запропонувати сім’ї допомогу й підтримку на достатньо ранньому етапі виховання, а також за потреби надати дитині й сім’ї захист. Захист дітям надають насамперед в рамках заходів соціальної підтримки.
Рішення щодо надання дитині захисту ухвалюють з урахуванням того, що найкраще відповідає її інтересам. Над дітьми не встановлюють замісну опіку через те, що вони або їхні сім’ї подали заяву про надання тимчасового захисту або притулку. Встановити над дитиною замісну опіку можна лише, якщо заходи соціальної підтримки не є достатніми, а замісна опіка відповідає інтересам дитини.
У Фінляндії формами виховання дитини поза домом є екстрене взяття під опіку та встановлення замісної опіки.
Екстрене взяття під опіку означає, що для дитини, яка перебуває в безпосередній небезпеці, негайно організовують опіку поза домом. Його застосовують у випадках, коли безпосередня небезпека загрожує здоров’ю або розвитку дитини. Екстрене взяття під опіку ще не передбачає встановлення замісної опіки. Воно може тривати щонайбільше 30 днів. У певних випадках його можуть продовжити ще щонайбільше на 30 днів.
Встановлення замісної опіки – це крайній захід. Воно означає, що відповідальність за догляд за дитиною та її виховання переходить до органів влади. Згідно з законом, замісну опіку над дитиною встановлюють лише у випадках, якщо здоров’я та розвиток дитини перебуває в серйозній небезпеці через умови росту дитини або її власну поведінку. Утім, до встановлення замісної опіки можна вдатися лише, якщо це в інтересах дитини й заходи соціальної підтримки виявилися недостатніми.
Якщо опікун або дитина, якій виповнилося 12 років, не заперечує проти взяття під замісну опіку, рішення щодо встановлення замісної опіки ухвалює муніципальна соціальна служба. Якщо опікун або дитина, якій виповнилося 12 років, заперечує проти взяття під замісну опіку, рішення ухвалює адміністративний суд. Дитина перебуває під замісною опікою доти, доки потребує цього. Поки дитина перебуває під замісною опікою, її, її батьків та зв’язок між нею і батьками підтримує соціальна служба. Це робиться для того, щоб батьки могли знову доглядати за своєю дитиною і виховувати її вдома.
Mitä on lastensuojelu Suomessa?
Lastensuojelussa kaikkein tärkeintä on lapsen etu.
Lastensuojelu perustuu keskeisesti lastensuojelulakiin ja YK:n lapsen oikeuksien yleissopimukseen. Lastensuojelulaki koskee kaikkia lapsia, jotka asuvat tai oleskelevat Suomessa. Tämä ei riipu heidän kansalaisuudestaan, uskonnostaan tai kulttuuristaan.
Ensisijainen vastuu lapsen kasvatuksesta ja huolenpidosta on lapsen vanhemmilla (huoltajilla). Lasten ja perheiden kanssa toimivat viranomaiset tukevat vanhempia ja huoltajia heidän kasvatustehtävässään. Viranomaisten pitää tarjota perheelle tarpeellista apua ja tukea riittävän varhain sekä ohjata lapsi ja perhe tarvittaessa lastensuojelun piiriin. Lastensuojelua toteutetaan ensisijaisesti avohuollon tukitoimina.
Lastensuojelussa päätökset perustuvat aina yksilökohtaiseen harkintaan siitä, mikä ratkaisu parhaiten toteuttaa lapsen etua. Lapsia ei oteta huostaan eikä sijoiteta sen vuoksi, että he tai heidän perheensä on hakenut tilapäistä suojelua tai turvapaikkaa. Lapsen huostaanotto voidaan toteuttaa vain, jos avohuollon tukitoimet eivät ole riittäviä ja sijaishuolto on lapsen edun mukaista.
Suomessa lapsi voidaan sijoittaa kodin ulkopuolelle sijaishuoltoon muun muassa kiireellisenä sijoituksena tai huostaanottona.
Kiireellinen sijoitus tarkoittaa, että välittömässä vaarassa olevalle lapselle voidaan järjestää sijoitus kodin ulkopuolelle. Lapsi sijoitetaan kiireellisesti, jos lapsen terveys tai kehitys on välittömässä vaarassa. Lapsen kiireellinen sijoitus ei ole vielä huostaanotto. Kiireellinen sijoitus voi kestää korkeintaan 30 päivää. Tietyissä tapauksissa sitä voidaan jatkaa enintään 30 päivällä.
Huostaanotto on aina viimeinen vaihtoehto. Huostaanotto tarkoittaa, että vastuu lapsen hoidosta ja kasvatuksesta siirtyy viranomaisille. Lain mukaan lapsi on otettava huostaan, jos hänen terveytensä ja kehityksensä on vakavassa vaarassa kasvuolosuhteiden tai hänen oman käytöksensä vuoksi. Huostaanottoon voidaan kuitenkin ryhtyä vain, jos se on lapsen edun mukaista ja avohuollon toimenpiteet ovat osoittautuneet riittämättömiksi.
Jos huoltaja tai 12 vuotta täyttänyt lapsi ei vastusta huostaanottoa ja siihen liittyvää sijaishuoltoon sijoittamista, huostaanottoa ja siihen liittyvää sijaishuoltoa koskeva päätös tehdään kunnan sosiaalitoimessa. Jos lapsen huoltaja tai 12 vuotta täyttänyt lapsi vastustaa huostaanottoa tai siihen liittyvää sijaishuoltoon sijoittamista, asian ratkaisee hallinto-oikeus. Huostaanotto on voimassa toistaiseksi eli vain niin kauan, kun lapsi sitä tarvitsee. Huostaanoton aikanakin sosiaaliviranomaiset tukevat lasta ja vanhempia sekä heidän yhteydenpitoaan. Tavoitteena on, että vanhemmat voisivat taas huolehtia lapsestaan ja kotiinpaluu olisi mahdollista.
Lisätietoja / додаткової інформації
Lisätietoja Suomen lastensuojelujärjestelmästä antaa/ Для отримання додаткової інформації про фінську систему захисту дітей, будь ласка, зв’яжіться з нами:
- Erityisasiantuntija Laura Holmi, laura.holmi@lskl.fi